Умови праці працівників агентств тимчасового працевлаштування
Роботодавець або агентство з тимчасового працевлаштування відповідно до окремого нормативного акта може письмово домовитися з працівником, який перебуває у трудових правовідносинах, про його/її тимчасове направлення для виконання роботи до іншої юридичної або фізичної особи (далі – «користувач-роботодавець»). Агентство з тимчасового працевлаштування зобов’язується в трудовому договорі, укладеному між агентством і працівником, забезпечити тимчасове виконання роботи працівником у користувача-роботодавця та погодити умови працевлаштування.
Письмова угода про тимчасове направлення, укладена між роботодавцем і працівником, повинна містити, зокрема, найменування та місцезнаходження користувача-роботодавця, дату початку тимчасового направлення, погоджену тривалість тимчасового направлення, вид роботи та місце її виконання, умови оплати праці, а також умови одностороннього припинення виконання роботи до закінчення погодженого строку тимчасового направлення.
Тимчасове направлення може бути погоджене максимально на 24 місяці. Тимчасове направлення працівника до того самого користувача-роботодавця може бути продовжене або погоджене повторно не більше ніж чотири рази протягом 24 місяців.
Користувач-роботодавець, до якого працівник був тимчасово направлений, протягом періоду тимчасового направлення доручає працівникові робочі завдання від імені роботодавця або агентства з тимчасового працевлаштування, організовує, керує та контролює його/її роботу, надає інструкції, створює належні умови праці та забезпечує безпеку і охорону здоров’я на роботі в тому самому обсязі, що й для інших своїх працівників.
Протягом періоду тимчасового направлення працівникові виплачуються заробітна плата, компенсація заробітної плати та відшкодування витрат на проїзд агентством з тимчасового працевлаштування. Умови праці, включно з умовами оплати праці та іншими умовами зайнятості тимчасово направлених працівників, повинні бути не менш сприятливими, ніж умови, що застосовуються до порівнюваного працівника користувача-роботодавця. До умов праці та умов зайнятості належать:
a) робочий час, перерви на роботі, відпочинок, понаднормова робота, чергування, нічна робота, відпустки та святкові дні,
b) умови оплати праці,
c) безпека і охорона здоров’я на роботі,
d) відшкодування шкоди у разі нещасного випадку на роботі або професійного захворювання,
e) компенсація у разі неплатоспроможності та захист прав тимчасових працівників,
f) захист вагітних жінок, матерів протягом дев’яти місяців після пологів, жінок, які годують груддю, жінок і чоловіків, які доглядають за дітьми, та неповнолітніх,
g) право на колективні переговори,
h) умови харчування.
Якщо агентство з тимчасового працевлаштування не забезпечило тимчасово направленому працівникові заробітну плату відповідно до встановлених умов праці, користувач-роботодавець зобов’язаний протягом 15 днів з дня виплати заробітної плати виплатити таку заробітну плату або різницю в заробітній платі після здійснення законних відрахувань.
Користувач-роботодавець, до якого працівник був направлений агентством з тимчасового працевлаштування, зобов’язаний:
a) інформувати тимчасових працівників про всі наявні вакантні робочі місця з метою надання їм таких самих можливостей для отримання постійної роботи, як і іншим працівникам,
b) забезпечити тимчасовим працівникам доступ до соціальних послуг на тих самих умовах, що й для власних працівників,
c) надати тимчасовим працівникам такий самий доступ до навчання, як і іншим працівникам,
d) надавати представникам працівників інформацію про використання тимчасових працівників у межах інформування про ситуацію із зайнятістю.
Тимчасове направлення припиняється із закінченням погодженого строку. До його закінчення тимчасове направлення може бути припинене:
– за згодою сторін трудових правовідносин,
– шляхом одностороннього припинення однією зі сторін на підставі погоджених умов.