Нові правила направлення працівників, чинні з 30 липня 2020 року
Основні умови:
a) тривалість робочого часу та часу відпочинку – без змін
b) тривалість оплачуваної відпустки – без змін
c) винагорода – зміни
d) охорона праці та безпека – без змін
e) умови праці вагітних жінок, матерів до закінчення дев’ятого місяця після пологів, жінок, які годують груддю, та молоді – без змін
f) рівність у ставленні між чоловіками та жінками та заборона дискримінації – без змін
g) умови, за яких працівник може бути тимчасово направлений, умови праці, включаючи умови оплати та умови зайнятості тимчасово направлених працівників
h) умови проживання, надані роботодавцями працівникам
i) відшкодування транспортних витрат, витрат на проживання та добових під час службового відрядження або поїздки до звичайного місця роботи на території Словацької Республіки
c) Винагорода
– У Словацькій Республіці не існує законодавчого поняття/терміну «винагорода»; у зв’язку з цим Директива була імплементована шляхом прямого переліку обов’язкових складових заробітної плати відповідно до Трудового кодексу. Що стосується спеціальних нормативних актів та загальнообов’язкових колективних договорів, збережено термін «інші обов’язкові складові заробітної плати», оскільки неможливо передбачити у Трудовому кодексі, які саме обов’язкові складові заробітної плати будуть погоджені у відповідному загальнообов’язковому колективному договорі.
– для цілей винагороди обов’язковими складовими заробітної плати вважаються: мінімальна заробітна плата, мінімальні тарифні ставки, доплата за понаднормову роботу, доплата за роботу у святковий/державний вихідний день, доплата за роботу в суботу, доплата за роботу в неділю, доплата за нічну роботу, компенсація заробітної плати за складні умови праці, інші обов’язкові складові заробітної плати та відпускні
– при оцінці того, чи вважається виплата, надана іноземним роботодавцем, який здійснює направлення («hosťujúci zamestnávateľ» словацькою мовою), заробітною платою, застосовується § 118 Трудового кодексу.
Мінімальна заробітна плата – Мінімальна заробітна плата встановлюється Урядом Словацької Республіки постановою з 1 січня кожного календарного року. На 2024 рік мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 4,310 євро за годину або, відповідно, 750 євро на місяць.
Мінімальні тарифні ставки – Якщо винагорода працівників не погоджена у колективному договорі, роботодавець зобов’язаний виплачувати працівникові заробітну плату не нижче мінімальної тарифної ставки, що відповідає відповідному ступеню складності роботи.
Мінімальна заробітна плата є основою для розрахунку мінімальної тарифної ставки працівника залежно від ступеня складності роботи, визначеного роботодавцем. Розмір мінімальної тарифної ставки для відповідного ступеня складності розраховується шляхом множення погодинної мінімальної заробітної плати (за стандартного 40-годинного робочого тижня) або місячної мінімальної заробітної плати (у разі місячної оплати праці), встановленої спеціальним нормативним актом, на відповідний коефіцієнт мінімальної заробітної плати.
Доплата за понаднормову роботу – Працівник, який працює понаднормово, має право на заробітну плату та доплату у розмірі не менше 25 % від середнього заробітку працівника. Працівник, який працює понаднормово та виконує небезпечну роботу, має право на заробітну плату та доплату у розмірі не менше 35 % від середнього заробітку працівника. Якщо роботодавець і працівник домовилися про надання компенсаційного відпочинку за понаднормову роботу, працівник має право на одну годину компенсаційного відпочинку за одну годину понаднормової роботи; у такому випадку працівник не має права на доплату.
Доплата за роботу у святковий/державний вихідний день – За роботу у святковий день працівник має право на заробітну плату та доплату у розмірі не менше 100 % від середнього заробітку працівника. Доплата також надається за роботу, виконану у святковий день, що припадає на день безперервного щотижневого відпочинку працівника. Якщо роботодавець і працівник домовилися про компенсаційний відпочинок за роботу у святковий день, працівник має право на одну годину компенсаційного відпочинку за одну відпрацьовану годину; у такому випадку працівник не має права на доплату.
Доплата за роботу в суботу – За роботу в суботу працівник має право, окрім заробітної плати, на доплату за кожну годину роботи в суботу у розмірі не менше 50 % мінімальної заробітної плати в євро за годину. Якщо характер роботи або виробничі умови вимагають регулярної роботи в суботу, роботодавці можуть погодити нижчий розмір доплати, але не менше 45 % мінімальної заробітної плати в євро за годину, у
a) колективному договорі,
b) трудовому договорі, якщо роботодавець не має визнаної профспілки і станом на 31 грудня попереднього календарного року мав менше 20 працівників.
Доплата за роботу в неділю – За роботу в неділю працівник має право, окрім заробітної плати, на доплату за кожну годину роботи в неділю у розмірі не менше 100 % мінімальної заробітної плати в євро за годину. Якщо характер роботи або виробничі умови вимагають регулярної роботи в неділю, роботодавці можуть погодити нижчий розмір доплати, але не менше 90 % мінімальної заробітної плати в євро за годину, у
a) колективному договорі,
b) трудовому договорі, якщо роботодавець не має визнаної профспілки і станом на 31 грудня попереднього календарного року мав менше 20 працівників.
Доплата за нічну роботу – За нічну роботу працівник має право, окрім заробітної плати, на доплату за кожну годину нічної роботи у розмірі не менше 40 % мінімальної заробітної плати в євро за годину, а у разі виконання небезпечної роботи – не менше 50 % мінімальної заробітної плати в євро за годину. Якщо характер роботи або виробничі умови вимагають, щоб більшість роботи виконувалася вночі, роботодавці можуть погодити нижчий розмір доплати (крім небезпечних робіт), але не менше 35 % мінімальної заробітної плати в євро за годину відповідно до спеціального нормативного акта, у
a) колективному договорі,
b) трудовому договорі, якщо роботодавець не має визнаної профспілки і станом на 31 грудня попереднього календарного року мав менше 20 працівників.
Компенсація заробітної плати за складні умови праці – Працівник має право на компенсацію заробітної плати за складні умови праці при виконанні певних видів робіт, перелічених нижче, якщо такі роботи були віднесені компетентним органом громадського здоров’я до 3-ї або 4-ї категорії та працівник зобов’язаний, з огляду на інтенсивність факторів робочого середовища і незважаючи на технічні, організаційні та спеціальні захисні й профілактичні заходи, застосовувати засоби індивідуального захисту для зменшення ризиків для здоров’я.
Види робіт, за які працівник має право на компенсацію заробітної плати, включають роботу в середовищі, що піддається впливу:
a) хімічних факторів,
b) канцерогенних та мутагенних факторів,
c) біологічних факторів,
d) пилу,
e) фізичних факторів (наприклад, шум, вібрація, іонізуюче випромінювання).
За кожну відпрацьовану годину працівник має право, окрім заробітної плати, на компенсацію за складні умови праці у розмірі не менше 20 % мінімальної заробітної плати в євро за годину.
Інші обов’язкові складові заробітної плати – якщо погоджені у відповідному загальнообов’язковому колективному договорі
Відпускні – Працівники мають право на відпускні у розмірі їхнього середнього заробітку за час використаної відпустки. Для цілей трудового права середній заробіток розраховується роботодавцем із заробітної плати, виплаченої працівникові в розрахунковому періоді, та часу, відпрацьованого працівником у цьому періоді. Розрахунковим періодом є календарний квартал, що передує кварталу, в якому визначається середній заробіток. Середній заробіток визначається завжди в перший день календарного місяця, що настає після розрахункового періоду, і застосовується протягом усього кварталу. Якщо працівник не відпрацював щонайменше 21 день або 168 годин у розрахунковому періоді, замість середнього заробітку застосовується ймовірний заробіток. Ймовірний заробіток визначається із заробітної плати, фактично отриманої працівником з початку розрахункового періоду, або із заробітної плати, яку він імовірно отримав би. Середній заробіток визначається як середній погодинний заробіток.
g) умови, за яких працівник може бути тимчасово направлений, умови праці, включаючи умови оплати та умови зайнятості тимчасово направлених працівників – НАЗВА: ТИМЧАСОВЕ НАПРАВЛЕННЯ – АГЕНТСТВО ТИМЧАСОВОЇ ЗАЙНЯТОСТІ
h) умови проживання
У Словацькій Республіці не існує правового регулювання, яке б безпосередньо врегульовувало це питання. Застосування цього положення у Словаччині було б актуальним лише у випадку, якщо умови проживання були врегульовані представницьким колективним договором.
i) Витрати на відрядження
– Відповідно до § 4(1) Закону про витрати на відрядження працівник у службовому відрядженні має право на:
– документально підтверджені транспортні витрати,
– документально підтверджені витрати на проживання,
– добові.
Працівники мають право на добові за кожен календарний день службового відрядження. Розмір добових встановлюється залежно від тривалості службового відрядження протягом календарного дня з поділом на часові інтервали
a) від 5 до 12 годин – з 1 липня 2019 року: 5,10 євро
b) понад 12 та до 18 годин – з 1 липня 2019 року: 7,60 євро
c) понад 18 годин – з 1 липня 2019 року: 11,60 євро
– для цілей застосування спеціального нормативного акта (Закон № 283/2002 Зб. про витрати на відрядження) або відповідного колективного договору можливе також включення відшкодування транспортних витрат, відшкодування витрат на проживання, добових або інших порівнянних виплат, наданих іноземним роботодавцем, який здійснює направлення, відповідно до законодавства держави, з якої працівник направлений для виконання роботи в межах надання послуг (держава походження направленого працівника).