Відповідальність за незадекларовану працю
Термін «незадекларована праця» не визначений у законодавстві Словацької Республіки. Найбільш релевантним правовим посиланням є Закон про нелегальну працю та нелегальне працевлаштування (Закон № 82/2005 Зб.).
Закон визначає нелегальну працю як залежну працю, що виконується фізичною особою для юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо:
(i) між двома сторонами не встановлено трудово-правових або державно-службових правовідносин відповідно до спеціального нормативного акта347, або
(ii) фізична особа є громадянином третьої країни, працевлаштованим із порушенням відповідних положень.
Водночас закон визначає нелегальне працевлаштування як працевлаштування фізичної особи юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, які використовують залежну працю
a) фізичної особи без наявності з нею трудових правовідносин або державно-службових правовідносин відповідно до спеціального нормативного акта,
b) фізичної особи, з якою існують трудово-правові відносини, але роботодавець не виконав свого обов’язку повідомити Соціальну страхову установу протягом 7 днів з моменту закінчення строку реєстрації в цьому реєстрі, але не пізніше початку перевірки нелегальної праці та нелегального працевлаштування, за умови, що перевірка була розпочата протягом 7 днів з моменту закінчення строку реєстрації в цьому реєстрі, або
c) громадянина третьої країни, якщо умови його працевлаштування не виконані відповідно до положень про працевлаштування громадян третіх країн та шукачів притулку та/або перебування на території Словацької Республіки здійснюється з порушенням правових норм, що регулюють перебування іноземців.
Ключовим аспектом при визначенні (та доведенні) нелегальної праці та нелегального працевлаштування є виконання залежної праці, яка визначається як робота, що виконується у відносинах, де роботодавець перебуває у вищому становищі, а працівник – у підпорядкованому, і в яких працівник виконує роботу особисто для роботодавця, за його вказівками, від імені роботодавця та у робочий час, встановлений роботодавцем.
Санкції
Роботодавці, які здійснювали нелегальне працевлаштування осіб, підлягають штрафу в розмірі від 2 000 до 200 000 євро (мінімальний штраф становить 5 000 євро, якщо нелегально було працевлаштовано двох або більше осіб).
Адміністративні санкції включають, зокрема, анулювання торгової ліцензії, ліцензії агентства тимчасової зайнятості, заборону доступу до коштів ЄС та участі у державних закупівлях строком на 5 років тощо.
Особи, які виконували нелегальну працю, можуть бути оштрафовані на суму 331 євро, виключені з реєстру шукачів роботи та зобов’язані повернути отриману допомогу з безробіття (за наявності підстав).
Національна інспекція праці веде загальнодоступний перелік роботодавців, які порушили заборону на нелегальне працевлаштування протягом останніх 5 років.